Анонім ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Іванка (анонімно) ↓
Illustrations - Молоко з кров'ю - Люко Дашвар
Карина (анонімно) ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Карина (анонімно) ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Карина (анонімно) ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Анонім ↓
«Шахмати для дибілів»: виховання дошкою
Олесь (анонімно) ↓
Illustrations - Сестри Тельнюк, Андрій Середа
Дмитро Шульга ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Анонім ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Дима (анонімно) ↓
«Записки українського самашедшего»: Плач Василівни
Ця книга не мала жодних підстав стати непоміченою у просторі сучукрліту. І через те, що це твір відомої, направду навіть культової поетеси, котра перед тим кілька років не видавала нічого нового, і через те, що це її перша прозова книга, яка до того ж побачила світ у рік її 80-річчя...
«Місяць над Куземином стояв великий і чистий, як сльоза. Зірки виблискували старанно, мов першокласники…» Саме так – ідилічно – розпочинається нова дитяча книга Івана Андрусяка «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому». Власне, саме у таку ніч сестер Лізу і Стефу відвідує думка, що далі так жити не можна, тому вони вирішують втекти з дому від бабусиної опіки на свободу, де, за їхніми уявленнями, вільний дух, козацьке роздолля і права дитини!
Після того, як у 1996 році вийшов детектив «Шлюбні ігрища жаб», в царині українського гостросюжетного роману Андрій Кокотюха залишається письменником №1. Про кількість і якість виданого, про рецепт успішної книги, про прийнятні засоби промоції власної творчості, про сексизм у літературі та про пошуки українського детективно-трилерового формату ми говорили з Андрієм Кокотюхою.
На презентації книги Гурама Петріашвілі «Чудеса маленького міста», яка відбувалася під час травневого «Форуму видавців – дітям», головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка сказала: «Якщо ти в житті зустрінеш казкаря, то завжди житимеш у казці!» І нехай не назавжди, але надовго після прочитання цієї книги тебе дійсно не залишає відчуття казки.
В усіх, хто знайомий із творчістю сестер Тельнюк, може скластися враження, що з виконавицями слід говорити про щось таке серйозне й високе. Проте, зустрівшись із Галиною Тельнюк та директором проекту Назаром Стригуном напередодні Дня захисту дітей, спробували поговорити про не зовсім серйозне або навіть про зовсім не серйозне: про дитинство у спогадах і у дорослому житті.
Подружжя письменників-фантастів Марина та Сергій Дяченки не так давно започаткувало нову серію «Українська майстерня фантастики», орієнтовану, наскільки можна судити, насамперед на підліткову читацьку аудиторію. Закономірно, що першою у серії вийшла книга її «батьків-засновників» «Крило», під обкладинкою якої доволі зручні для читання (завдяки невеличкому обсягу) повісті й оповідання.
У сучасному кінематографі поширена практика до найбільш успішних фільмів знімати продовження, тобто сіквели. Судячи з усього, доля першої дитячої книги Лариси Денисенко виявилася так само успішною, як скажімо, «Спайдермен» або «Пірати Карибського моря», і нещодавно було видано продовження пригод дівчинки Лізи та чудернацької ляльки Цюці.П з типовою як для сіквела назвою «Ліза та Цюця.П зустрічаються».
